ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

Інтегроване заняття 

Моя батьківщина — Україна

 Мета: розширити знання дітей про Батьківщину — Україну, її символи (Герб, Прапор, Гімн), столицю-місто Київ; оглядово ознайомити з народними ремеслами (гончарство, вишивка, вироби з деревини); учити дітей відповідати на поставлені вихователем запитання, активізуючи у мовленні слова з лексичної теми «Рідна країна»; формувати вміння узгоджувати прикметники з іменниками у роді, числі та відмінку, утворюючи форму множини іменників; сприяти розвитку розповідного мовлення, пам’яті, слухової та зорової уваги; виховувати патріотичні почуття, гордість за свій народ, Батьківщину.

Матеріал: Герб; Прапор; Гімн України (аудіозапис); глобус; карта України; лялька в національному одязі; м’яч; зразки народних ремесел; види Києва; матеріал до дидактичних ігор за змістом заняття; сердечка.

Попередня робота: бесіди про рідне місто, сім’ю; перегляд ілюстрацій з краєвидами Києва, України; читання творів про Київ, Україну; заучування напам’ять віршів, приказок, прислів’їв за темою; слухання українських народних пісень; проведення народних ігор; ліплення народної іграшки; малювання українських орнаментів.

Хід заняття

Вихователь

Доброго ранку, мої малята!
Дуже рада вас вітати.
Наберем в долоні сміху,
Кинем всім гостям на втіху.
Нашорошим наші вуха,
Щоб могли уважно слухать.
І поплескаєм завзято
Та й почнем наше заняття.

 — А заняття в нас сьогодні незвичайне і дуже цікаве.

Що це в мене в руках? (Глобус)

— Глобус — це модель нашої планети Земля. На ньому багато блакитного кольору — це моря й океани. А ось ці різнокольорові «латочки» позначають різні держави. І серед них є найрідніший для нас клаптик суші — це наша держава.

— Діти, як називається наша держава? (Україна) Ось Україна позначена на глобусі жовтим кольором. Україна — це наша земля, рідний край. А ще Україна — це наша Батьківщина. Там, де народилася людина, там і є її Батьківщина.

1-ша дитина

Батьківщина — це рідний край!
Батьківщина — це ліс і гай!
Батьківщина — це рідна земля.
Батьківщина — це ти і я!

— Діти, пригадайте прислів’я про Батьківщину.

Діти(по черзі):

— Батьківщина — мати, умій за неї постояти.

— Наша слава — Українська держава.

— Всюди добре, а дома найкраще.

— Кожному мила своя сторона.

— Людина без Батьківщини — пташка без крил.

— Без верби й калини нема України.

Вихователь.

Діти, пропоную пограти в гру «Яка наша Україна?». (Діти утворюють коло, вихователь кидає м’яч дитині та промовляє початок речення, а дитина продовжує: «Наша Україна красива...».)

— А тепер — наступне завдання. (Дидактична гра «Утвори слово»: вихователь називає слово, а діти утворюють нове, додаючи префікс «най-».)

— Отже, Україна для нас не просто рідна, а найрідніша...

— Діти, ви сказали, що Україна багата. А чим багата наша держава?

Педагог промовляє слова; якщо назване є в Україні, діти плескають у долоні, якщо немає — тупають ногами.

Слова до гри: річки, моря, гори, океан, ліси, міста, пустеля, квіти, пшеничні поля, джунглі.

— Діти, наша Україна має державні символи. (Демонструє Герб.)

— Герб — це символ влади. В основу сучасного Герба України покладено давній золотий тризуб на синьому тлі.

2-га дитина

Тризуб — немов сім’я єдина,
Де тато, мама і дитина.
Живуть у мирі і любові
На Україні вольній новій.

— Національний Прапор України синьо-жовтого кольору. Жовтий колір — це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, це і колір сонечка. Адже без його теплого проміння не дозрів би врожай, не було б хліба. Синій колір — це колір чистого мирного неба, колір води.

3-тя дитина

Прапор — це державний символ.
Він є в кожної держави.
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.

— Національний Гімн — це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Для Гімну України написано слова, що виражають найсердечніше думки і прагнення нашого народу. (Звучить Гімн України в аудіозапису.)

— Діти, а ось карта України. Яка вона різнобарвна! Пригадаймо вірші про Україну!

4-та дитина

Яблуневий ніжний цвіт,
Соняхи й калина —
Це найкраща на Землі
Наша Україна.

5-та дитина

І дитячий наш садок,
Школа і родина —
Все це рідна назавжди
Наша Україна.

— Діти, в Україні є багато мальовничих сіл та великих міст. Та в кожної країни є одне місто — найкраще, найбільше, найголовніше — це столиця. Як називається столиця нашої України? (Місто Київ)  

 (Демонстрування на карті.)

Дидактична гра «Київ — місто велике»

Переглядаючи слайди з краєвидами Києва, вихователь складає словосполучення, а діти утворюють речення, вживаючи дрібні сполучення слів у множині родового відмінка.

— Ось старовинний храм. (У Києві багато старовинних храмів.)

— Ось широка вулиця. (У Києві багато широких вулиць.)

— Ось великий майдан. (У Києві багато великих майданів.)

— Ось затишний парк. (У Києві багато затишних парків.)

— Ось висотний будинок. (У Києві багато висотних будинків.)

— Ось величний пам’ятник. (У Києві багато величних пам’ятників.)

— Діти, наш мальовничий Київ розташований на річці, що називається Дніпро. Погляньте, яка ця річка: повноводна, широка, мальовнича. (Демонстрування слайдів.) По Дніпру ходять великі кораблі та плавають маленькі човни. Над Дніпром літають білокрилі річкові чайки. У водах Дніпра водяться різні риби, великі й малі.

Дидактична гра «Скажи навпаки»

Скажу я слово «високо»,
А ти промовиш «низько»;
Скажу тобі «далеко»,
Ти скажеш мені «близько».
Слова для гри: чистий — брудний, широкий — вузький, великий — малий,
глибокий — мілкий, веселий — сумний та ін.

— Діти, я пропоную вам на уявну мандрівку на найшвидшому транспорті — літаку — над нашою столицею.

Фізкультхвилинка «Подорож на літаку до Києва»

Ручки ставимо отак — Ось і вийшов в нас літак. Він летить, стрілою мчиться, Вирушає до столиці. Ось і Київ вже під нами — Із високими домами. Широченний ось майдан, І золотоверхий храм, Ось Дніпра прозорі хвилі, Люди тут привітні й милі.

(Діти розводять руки в сторони.) (Не змінюючи положення рук, похитують тулубом праворуч-ліворуч.) (Стають навшпиньки і тягнуться руками вгору.) (Розводять руки в сторони.) (Малюють руками у повітрі купол храму.) (Виконують плавні рухи кистями витягнутих уперед рук.) (Посміхаються і похитують головою.)

— А тепер заплющте очі, будемо приземлятися... І приземлилися ми у музеї, де виставлено чудові вироби народних умільців.

Ось вироби з глини, а виготовили їх гончарі. Тут глечики, миски, горщики, куманець, барильце. Вони гарно розписані, їх можна використовувати у побуті.

Дихальні вправи

— Уявіть, діти, що ви маленькі, охайні, красиво розмальовані горнятка. Вдихніть повітря, відчуйте, як ваші груди (горнятка) наповнюються водою.

— А тепер повільно видихніть — це водичка виливається з горнятка (повторити тричі).

— Поки ви дихали, горнятка розбилися.

Вихователь пропонує скласти зображення горняток з частин. Діти складають на килимку горщики, а потім відповідають на запитання: «Я склав горнятко з трьох частин, двох, п’яти частин...».

 (Підходять до наступного столика, і розглядають вироби з дерева. Вихователь називає вироби в однині, а діти — в множині.)

Вихователь пропонує розглянути вишиті рушники, серветки, сорочки та ін., а також ляльку в національному одязі. (Діти описують ляльку за зразком вихователя.)

— Діти, на віночку в ляльки є красиві стрічки. Пограймо у гру «Барвисті стрічки»!

В руки стрічки ви візьміть,
Догори їх підійміть.
Стрічками помахайте,
Разом з ними покружляйте.
Ручки ваші вже стомились —
Стрічки вниз опустились.

— Діти, ось і добігла кінця наша подорож Києвом. Повертаємося до дитячого садочка, до нашого міста. Як називається наше місто? (Відповіді дітей.)

Ручки ставимо отак —
Ось і сіли ми в літак.
Мотори завели й полетіли в...

— Діти, ми сьогодні багато говорили про Україну. Я пропоную кожному з вас скласти побажання для нашої рідної Батьківщини і приклеїти сердечко на карті. Ось як це зроблю я: «Я бажаю нашій Україні бути неподільною...».

(Діти виконують завдання.)

— Діти, подивіться на карту! Як прикрасили її ваші сердечка! І я впевнена, що вони будуть захищати нашу рідну Україну від ворогів, від зла і різних негараздів.

Хочу завершити заняття словами відомого українського поета Дмитра Павличка.

Виростай, дитино, й пам’ятай:

Батьківщина — то найкращий край!