МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

Конспект заняття з мовленнєвого розвитку.

Тема: Ходить осінь гаєм – з нами розмовляє.

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору; плавний рух очних яблук;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; фразове мовлення; мовний апарат; артикуляцію; спостережливість;

навчальна: збагачувати уявлення дітей про довкілля; навчати чітко відповідати на запитання; удосконалювати звуковимову; дати уявлення про звукову сторону слова;

виховна: виховувати культуру спілкування; естетичні почуття від сприймання краси осінньої природи, любов та інтерес до світу природи.

Обладнання:  аудіо запис «Звуки природи».

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «З лазером».

б) артикуляційна гімнастика: «Конячка», «Смачне варення», «Годинник», «Маляр».

ІІ. Основна частина..

1. Ігрова мотивація навчальної та пізнавальної активності.

(В групу до дітей надійшов лист).

Всі до мене йдіть, малята,

Листа хочу прочитати,

Але лист цей непростий –

Він, малята, звуковий,

То ж сідайте всі тихенько,

Слухайте все уваж ненько.

2. Слухання аудіо запису «Звуки природи»

3. Бесіда «Звуки»

- Діти, які звуки ви чули?

- Які звуки ми ще чуємо?

- З чого утворюються слова?

- За допомогою чого утворюються звуки мовлення?

4. Артикуляційна гімнастика.

 «Віконце» - широко відкрити рота – «спекотно», закрити рота – «холодно».

«Чистимо зубки» - посміхнутися, відкрити рота, кінчиком язика з внутрішньої сторони «почистити» по черзі нижні і верхні зубки.

5. Фізкультхвилинка.

6. Вправа «Звуки осені»

(Вихователь читає вірш, діти промовляють відповідні звуки)

Пригадаймо, друзі, вмить,

Як осінь листочком шумить? (ш-ш-ш)

Як вітер стиха повіва

І наші вітрячки гойда? (с-с-с)

Як дощик стука по дахах

І мочить крила всім птахам? (щ-щ-щ)

7. Дидактична гра «Звук заблукав»

Невідомо як це стало, як це звуки заблукали.

Скочили не у свій дім, стали разом жити в нім.

·        бощик  ([д] – дощик);

·        усінь ([о] – осінь);

·        хітер ([в] – вітер);

·        мистя ([л] – листя);

·        гуман ([т] – туман);

·        фонце ([с] – сонце);

·        переза ([б] – береза.

8. Слухання вірша К. Перелісної «Золота осінь»

В парках і садочках

На доріжки й трави

Падають листочки

Буро-золотаві.

Де не глянь навколо –

Килим кольоровий,

Віти напівголі,

Й небо синє, чисте.

Метушні немає,

Тиша й прохолода –

Осінь золотая

Тихо-тихо ходить.

- Восени люди збирають урожай у садках та на городах.

- Що росте на городі?

- Що росте у садку?

ІІІ. Заключна частина.

1.  Підведення підсумків заняття.

2. Організаційне завершення заняття.

Прибирання робочого місця.

Мовленнєвий розвиток.

Тема: Свої та чужі люди.

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору; плавний рух очних яблук;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; фразове мовлення; мовний апарат; артикуляцію; спостережливість;

навчальна: формувати позитивне, доброзичливе ставлення до оточуючих людей; прагнення уникати конфліктів під час спілкування з іншими; дотримуватись основних норм культури спілкування; учити малят цінувати тих, хто любить їх та піклується про них; уточнити поняття про категорії людей, які оточують дитину; формувати вміння класифікувати їх за різними ознаками, порівнювати між собою; учити малят виражати своє ставлення до інших людей;

виховна: виховувати любов до рідних, прихильність до друзів, чемність та толерантність стосовно малознайомих та незнайомих людей

Обладнання: м’яч, серія картин «Надзвичайні ситуації».

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «З лазером».

б) артикуляційна гімнастика: «Конячка», «Смачне варення», «Годинник», «Маляр».

ІІ. Основна частина.

1. Дидактична гра «Ти живеш серед людей». (з м’ячем)

Які люди є у твоїй родині? (Мама, тато, братик, бабуся, дідусь.)

Хто живе у квартирі (будинку) поряд? (Сусіди.)

Яких людей запрошують у гості? (Родичів, друзів, приятелів.)

Із ким потрібно вітатися при зустрічі? (Із усіма знайомими.)

Кому ми даруємо подарунки? (Рідним та друзям.)

Кого вважають людьми похилого віку? (Стареньких бабусь та дідусів.)

Дорослі працюють на роботі, а чим займаються діти? (Ходять до дитсадка або до школи.)

Усі незнайомі - це рідні чи чужі нам люди? (Це чужі люди.)

Які люди піклуються про тебе вдома і в дитсадку? (Мама, тато, бабуся, дідусь, вихователі, нянечка...)

А можуть про тебе піклуватися незнайомі люди? Які, наприклад? (Можуть, якщо це лікар, водій автобуса.)

Із ким ти граєшся? (Із дітьми, друзями.)

Із яким людьми слід поводитися чемно та ввічливо? (З усіма людьми )

2. Логічна гра «Скажи навпаки»

Чужі - рідні; незнайомі - знайомі; діти - дорослі; старі - молоді; брати - сестри; бабуся - дідусь; вороги - друзі; байдужі - турботливі; засмучені - радісні.

3. Бесіда «Як слід поводитися з людьми»

Вихователь: Малята, у кожного з вас є родина, багато родичі, друзів. Звичайно, усіх цих людей ви добре знаєте, тому ставитеся до них...Як? Із тим, кого добре знаєш, можна поговорити, поділитися горем та радощами. Як ви гадаєте, чи варто заводити розмову з татом, який дуже зайнятий або поспішає? Приставати з проханнями до мами, яка захворіла? Чому ви так гадаєте?

- А як спілкуватися із зовсім незнайомими людьми? Кожного дня на вулиці повз нас проходить безліч людей. Але для вас вони - чужі. І можуть серед них трапитися люди лихі, недобрі. Тому поводися із незнайомими слід обачно. Якщо вам хочеться звернутися до незнайомця, спочатку треба спросити про це дозволу у мами, тата або іншої рідної людини. Якщо вони не заперечуватимуть, тоді можна звернутися до незнайомця. А бувають випадки, коли розмова з незнайомим просто необхідна - наприклад, якщо вам треба про щось запитати: адресу, час або щось інше, дуже важливе. Звичайно, під час цієї розмови слід поводитися стримано та ввічливо. Адже нікому не подобаються співрозмовники грубі та нечемні. Про що слід пам'ятати коли спілкуєшся з незнайомою або малознайомою людиною?

Обговорення ситуації

4. Обговорення ситуацій.

Ситуація 1

Надійка вийшла на прогулянку з мамою, побачила, що поруч незнайома тітонька возила у колясці дуже симпатичне немовля. Надійці стало цікаво, хлопчик це чи дівчинка,як звати немовлятко. Підкажіть як має поводитися Надійка.

Ситуація 2

Маленький Сашко йшов із бабусею до магазину. Раптом хлопчик побачив, що бабусі стало дуже зле. Що робити хлопчикові?

Ситуація З

Оля вийшла на подвір'я посидіти на лавочці. Раптом підійшов незнайомий дядечко і став розпитувати дівчинку, як її звати, з якої вона квартири, хто в неї зараз вдома. Що б ви порадили Олі?

5. Дидактична гра «Яка людина нам приємна?»

Чемна, добра, лагідна, рідна, зла, чуйна, криклива, сварлива, красива, неввічлива, дбайлива, охайна, хитра, щира, неправдива, хвалькувата, товариська, жадібна.

6. Фізкультхвилинка.

7. Логічна гра «Поміркуй та порівняй»

Тато - дорослий. А мама? (Також доросла.)

Моя бабуся - рідна, а сусідська? (Знайома.)

Онучок маленький, а дідусь ? (Старенький.)

У дівчинки є братик, а у братика?(Сестричка.)

Ця дівчинка - наша сусідка, а ми їй хто? (Також сусіди.)

На вулиці майже всі - незнайомі, а в дитсадку? (Усі знайомі та друзі.)

ІІІ. Заключна частина.

1.  Підведення підсумків заняття.

2. Організаційне завершення заняття. Прибирання робочого місця.

Мовленнєвий розвиток.

Тема: Про сніговий колобок.

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; вміння правильно вимовляти звуки у дієслівних формах;

навчальна: закріплювати навички послідовно передавати зміст оповідання, висловлювати своє ставлення до навколишнього; закріплювати уміння вживати іменники чоловічого роду у формі родового відмінка; закріплювати знання про короткі та довгі слова; формувати вміння розуміти навчальне завдання; збагачувати мовлення дітей словами протилежного значення, епітетами;

виховна: виховувати почуття зацікавленості.

Обладнання: посилка, сніговий колобок, короткі та довгі паперові смужки, сніжка, предметні картинки.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «З лазером».

б) артикуляційна гімнастика: «Конячка», «Смачне варення», «Годинник»,

ІІ. Основна частина.

1. Ігрова мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

- Погляньте, діти, нам сьогодні прийшла посилка. Хто нам міг її надіслати? Ми дізнаємося, коли відгадаємо загадку.

Білі коси, біле личко, кожушок та рукавички.
Чобітки і шапка білі, дружать з нею заметілі.
По землі вона гуля, ця красуня чарівна. (Зима.)

(Вихователь відкриває посилку. У ній лежить сніговий колобок).

- Що це? (Сніжка, сніговий колобок).

- Чому ви вирішили, що цей колобок зі снігу? (Колобок білий, холодний).

(Вихователь пропонує покласти колобок на велику пластикову тарілку і послухати оповідання, яке написала Н. Калініна «Про сніговий колобок».)

ПРО СНІГОВИЙ КОЛОБОК

Гуляли діти у дворі. Ліпили з снігу бабу. Олексійко зліпив сніговий колобок. Знайшов вуглинки і поробив очі, знайшов палички і зробив рот і ніс.

Погралися діти, погуляли й знову пішли в дитячий садок. Шкода Олексійкові колобок надворі залишати, взяв він колобок і поклав у кишеню. Прийшов у дитячий садок, повісив свою шубку в шафочку, а в кишені залишився лежати сніговий колобок.

Пообідали діти, після обіду лягли спати. А коли прокинулись, Олексійко згадав про свій колобок. Побіг із дітьми до шафочки — калюжка. Що це таке? Відчинили дверцята, подивились, а з кишені — кап, кап, кап! — вода капає. Подивився Олексійко в кишеньку, а там немає колобка. В мокрій кишені лежать тільки дві вуглинки і дві палички.

А колобок де?

Запитання за змістом тексту

— Про яку пору року йде мова в оповіданні?

— Що зліпив Олексійко?

— Із чого він зробив колобкові очі, рот, ніс?

— Чи залишив хлопчик колобка надворі? Чому?

— Де Олексійко сховав колобка?

— Що відбувалося далі?

— Що побачив Олексійко біля шафочки?

— Чому з кишеньки капала вода?

— А колобок де подівся?

— Що знайшов хлопчик у своїй кишені?

— Чому хлопчик не знайшов свого колобка?

— А як би ви вчинили на місці хлопчика?

(Вихователь повторно читає оповідання, діти уважно слухають, а потім переказують оповідання колобкові.)

Фізкультхвилинка

В гостях у нас Зимка-Зима, і прийшла вона не сама.
З нею прийшли діточки- маленькі сніжиночки.
По групі вони кружляють, на килим тихенько сідають.

(Звучить мелодійна музика, діти плавно виконують танцювальні рухи.)

Як сніжинки ви кружляли,
снігові слова збирали.
Часу, дітоньки, не гайте,
довгі слова називайте.

(Зимонька, снігуронька, холодно, сніжинка, сніговичок, морозець. (За кожне довге слово діти отримують довгу паперову смужку.)

Короткі слова свою чергу чекають,
Ось діти швиденько їх називають.

(Лід, сніг, пил, дощ, град, кущ. (За кожне коротке слово діти отримують коротку паперову смужку).

Діти складають смужки у купу.

Ось погляньте скільки снігу,
дітям випало на втіху.
З сніжкою пограємо, і порозмовляємо.

(Вихователь кидає сніжку дітям, називає слова, а діти добирають антоніми.)

• холодно — тепло; • чистий — брудний; • довгий — короткий; • гострий — тупий; • великий — малий; • старий — молодий; • широкий — вузький; • веселий — сумний; • гарячий — холодний; • мокрий — сухий.

- За веселу гру сніжка подарувала нам картинки.

Дидактична вправа «Чого або кого не стало?»

(На дошці предметні картинки. Вихователь пропонує дітям розглянути їх, запам’ятати. Потім прибирає картинку і запитує: «Чого не стало? або «Кого не стало?»

ІІІ. Заключна частина.

1.  Підведення підсумків заняття.

(Вихователь звертає увагу на колобка. Звідки з’явилася вода? Що трапилося з нашим колобком? Чому він розтанув? (Відповіді дітей.)

2. Організаційне завершення заняття. Прибирання робочого місця.

Мовленнєвий розвиток: грамота.

Тема: Домашні тварини взимку.

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору; плавний рух очних яблук;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; фразове мовлення; мовний апарат; артикуляцію; спостережливість;

навчальна: продовжувати вчити дітей вимовляти слова по складах, визначати на слух наголошений склад; ознайомити з поняттям «наголошений склад», «наголос»; ознайомити з фішкою – знаком наголосу (похила риска); закріплювати вміння визначати послідовність звуків у слові, позначення фішками голосних, м’яких та твердих приголосних звуків; визначати їх кількість; вправляти в умінні складати речення за поданою схемою; формувати навички підготовки руки до письма у малюванні за зразком вихователя;

виховна: виховувати інтерес до занять.

Обладнання: іграшка Незнайко, набори для грамоти, предметні малюнки, схеми речень, фішки для позначення складів, наголосу, барабан, зошити, олівці.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «З лазером».

б) артикуляційна гімнастика: «Конячка», «Смачне варення», «Годинник», «Маляр».

ІІ. Основна частина.

1. Психогімнастика «На стежину»

                               На стежину, на стіжок тихо падає сніжок.

                   Дружно вийшли ми на ганок, ми співаємо пісень:

                   Сніже, сніже, добрий ранок! Сніже, сніже, добрий день!

2. Ігрова ситуація навчальної та пізнавальної діяльності.

(Прихід у гості Незнайка)

Вихователь: Що ми навчилися робити на попередньому занятті? Незнайку, як визначити скільки складів у слові? Нагадайте Незнайкові, як визначити склади у слові. Так, правильно, необхідно прикласти тильну сторону руки до підборіддя, промовити слово, показуючи відкривання рота на кожному складі. Скільки разів відкрили ротик – стільки і складів.

3. Дидактична гра «Визнач склади»

(Вихователь пропонує дітям назвати зображення свійської тварини на картинці, визначити кількість складів у слові та позначити квадратиками)

4. Дидактична гра «Запиши слово звуковими фішками»

(Вихователь пропонує дітям слово за допомогою звукових фішок)

Вихователь: Назвіть голосні звуки у слові «сніг». Скільки їх? Чому ви відкрили ротик один раз? Так, склади слова добре чути завдяки голосним звукам. Скільки голосних звуків – стільки і складів у слові.

5. Дидактична гра «Слухай уважно»

(Вихователь роздає дітям предметні малюнки, дає можливість уважно їх роздивитися. Двічі вдаряє молоточком по столу. Діти піднімають угору малюнок із зображенням предмета, назва якого має дві частини – склади. Якщо вихователь вдаряє тричі, діти відповідно демонструють малюнок із трьома частинками – складами. Відповідь кожної дитини обговорюють і аналізують усі діти. За правильну відповідь – кольорова фішка).

6. Фізкультхвилинка.

7. Дидактична гра «Скільки, який?»

(Вихователь демонструє предметні малюнки: замок і замок та пропонує дітям зробити звуковий аналіз цих слів.

- Скільки звуків у слові замок? Скільки голосних звуків у словах? Скільки складів у словах?

(Вихователь пропонує дітям вимовити слова по складах).

- Чи є різниця у вимові цих слів? Який голосний звук вимовляється голосніше у першому (другому) слові? Склад, який вимовляється голосніше, називається наголошеним, на письмі позначають значком наголосу. Що вам нагадує знак наголосу?

8. Дидактична гра «Склади речення»

(Вихователь пропонує дітям скласти речення зі словами «замок» за запропонованими схемами. Діти перевіряють правильність виконаного завдання, вимірюючи кількість слів у реченні кроками).

                   На горі стоїть великий замок.

                   На дверях висить замок.

9. Дидактична гра «Тук-тук»

(Вихователь роздає дітям предметні малюнки. Дитину яку викличе вихователь, показує його решті дітей, потім кладе на стіл і відстукує по барабані відповідну кількість складів. Наголошений склад відстукує сильніше).

10. Дидактична гра «Ланцюжок»

(Вихователь називає слово. Кожна дитина отримує свій звук. Діти шикуються у відповідній послідовності, вимовляючи слово. За сигналом вихователя «Слово, розлетися!» - діти розбігаються, а потім за сигналом «Слово, повернися!» - знову складають слово, вимовляючи кожен свій звук, а потім усе слово повністю.

11. Пальчикова гра «Зайчик»

                   Сірий зайчик пострибав, вушками почухав,

                   Потім зайчик задрімав, пісеньку послухав.

(Другий і третій пальці трохи зігнуті, «стирчать» угору, зап’ястя «скаче» по столу, другий палець тре по третьому, і, вся долоня стає на ребро).

12. Підготовка руки до письма.

(Малювання за зразком вихователя). 

ІІІ. Заключна частина.

1.  Підведення підсумків заняття.

2. Організаційне завершення заняття. Прибирання робочого місця.