ПОРАДИ БАТЬКАМ

Консультація

«Як залучити дитину до домашньої роботи»

10 СПОСОБІВ ЗАЛУЧИТИ ДИТИНУ ДО ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ

Робити все разом

Поширена мамина фраза : «Іди, пограй, я зайнята» - серйозна помилка на шляху виховання справжніх помічників. Займайтеся домашніми справами разом. Посадіть малюка поруч на кухні, дайте йому взяти участь у ліпленні пельменів, подрібненні салатного листя, витиранні столу або перебиранні гречаної крупи. Поставте поруч з дорослою дошкою для прасування іграшкову і займіться прасуванням разом. Не розмежовуйте домашні справи та спілкування з дитиною, а об'єднуйте ці процеси. Наприклад, під час спільного збирання можна одночасно розповідати казку про речі, які шукали своє місце і нарешті, завдяки маленькому чарівникові, знайшли.

Відзначайте успіхи

Чарівні слова, які працюють як з дітьми, так і з дорослими: «Тільки ти можеш зробити це по - справжньому добре!» Усвідомлюючи власну неповторність і значущість в питанні збору фантиків з підлоги або витирання пилу з телевізора, малюк з радістю займатиметься справою, в якому він зазначений як кращий з кращих.

Враховуйте характер

Намагайтеся помічати схильності дитини до того чи іншого виду діяльності і довіряйте їй виконувати саме ті завдання, які їй до душі. Одним дітям подобаються глобальні роботи - миття підлоги або роботи з прибирання території навколо будинку. А іншим - що вимагає зосередженості і ретельності сортування книг або іграшок. Давайте кожному своє.

Грайте

Нудні повсякденні справи можна перетворити у веселі ігри. Приборкання пилососа на території окремо взятої дитячої кімнати, миття чарівних чашок і пошук скарбу в сумках з продуктами, принесеними мамою з магазину, - ймовірно, таких пригод в житті ваших дітей ще не було.

Нехай допомога буде справжньою

Залучайте дитину до допомоги там, де вона дійсно потрібна, а не тільки щоб зайняти або відвернути її від пустощів.

Залиште місце для сюрпризів

Діти люблять робити батькам сюрпризи. Надайте їм таку можливість, давши зрозуміти, як вас порадує несподівана допомога з їхнього боку. Нехай помита тарілка, нагодована кішка і застелена постіль стануть для вас таким сюрпризом. Не приховуйте своєї радості і не скупіться на похвалу.

Не розраховуйте на ідеальне виконання

Відразу очікувати, що дитина буде робити домашню роботу ідеально, не варто. Ні в якому разі не лайте її, навіть якщо після збирання з'явиться додаткове сміття, яке вам доведеться прибирати. Звичайно, спочатку за маленькою дитиною доведеться багато чого переробляти, але це необхідний етап на шляху до прогресу.

Дайте розібратися самостійно

Якщо дитина довго виконує домашню роботу, не втручайтеся, не підганяйте і вже тим більше не сваріть. Наберіться терпіння і дайте довести процес до фінішу. Інакше переляканий малюк наступного разу відмовиться вам допомагати, а самій мамі доведеться завжди завершувати ініціативи дитини: адже в її голові не відклався той факт, що будь-яка розпочата справа має бути обов'язково закінчена.

Робота - не покарання

Домашня праця не повинна бути покаранням за погану поведінку. Дитина не повинна думати, що їй потрібно скласти іграшки або прибрати свої речі тільки тому, що вона щось накоїла.

Не розділяйте обов'язки на «жіночі» та «чоловічі».

І хлопчики, і дівчатка повинні вміти мити посуд, прибирати свою кімнату, пришивати ґудзики і навіть забивати цвяхи.

Консультація для батьків:

«Безпека дитини - важлива соціально-педагогічна проблема сучасності»

 Торкаючись теми виховання здорової дитини-дошкільника, не можна лишити осторонь питання безпеки життєдіяльності малюка.

Відомо, що в будь-якому віці, а в дитинстві особливо, людину підстерігає багато небезпек. Щоб запобігти нещасним випадкам із дитиною, необхідно створити вдома відповідні умови для безпеки малюка. Заходи щодо попередження травм дітей необхідні так само, як і елементарні вміння мами й тата надати першу допомогу своєму синові чи доньці в той час, якщо лиха все ж таки уникнути не вдалось.

Що ж саме ми маємо на увазі, коли говоримо про умови безпеки дитини вдома? Зупинімось на конкретних аспектах цієї проблеми.

Суттєву небезпеку для дитини представляє електричний струм. Поговоріть з малюком про те, що електрострум може бути «другом» і «ворогом» одночасно. Поясніть дитині, що не можна торкатися (особливо мокрими руками) електроприладів, розеток та електродротів, що небезпечно брати дріт, який висить, стояти під деревом під час грози тощо. У приміщеннях, де живуть діти, має бути обов'язково справною та усуненою від можливості контакту з нею дитини електропроводка.

Меблі по можливості повинні бути без гострих країв. Двері на балкон за відсутності дорослих в кімнаті мають бути зачиненими.

Усі гострі, ріжучі та колючі предмети (голки, шила, ножі, леза тощо) мають знаходитися в закритих шухлядах під замком.

Діти не повинні також мати доступ до домашньої аптечки. Пам'ятайте, що таблетки та пігулки малюкам часто уявляються цукерками. Не слід також давати дитині ліки з пляшечки без етикетки. Усі рідини, якими ви користуєтеся для господарчих пот­реб, мають бути під ключем.

Дитина 3-4 років обов'язково має бути навчена виконанню елементарних правил безпеки в довкіллі:

·    не кидатися камінням і твердими сніжками,

·     не дражнити тварин,

·      не гратися з вогнем, не торкатися дротів, що лежать на землі,

·      не чіпати газових кранів,

·      під час переходу вулиці дивитися спочатку ліворуч, а потім праворуч,

·       ходити тільки по тротуарах.

Розкажіть дитині про небезпеку вогню та про те, що в жодному разі не можна гратися сірниками і запальничками, а якщо виникла пожежа, треба одразу звати на допомогу.

Часом небезпека може підстерігати дитину, здавалося б, з зовсім несподіваного боку. Наприклад, небезпечними для здоров'я і життя малят можуть бути звичайні іграшки. Так, деякі з них (особливо це стосується так званих імпортних іграшок, які не пройшли сертифікат якості в Україні) фарбують шкідливими фарбниками. У середньому дошкільному віці діти ще іноді тяг­нуть іграшки до рота, і це призводить до тяжких отруєнь. Пухнасті м'які іграшки, як правило, виготовляються із синтетичних матеріалів, що протипоказані гігієнічними службами. Вкрай небезпечні й іграшки, що стріляють пістонами.

Дитячі іграшки не повинні містити шкідливих для організму малюка речовин: важких металів, лаку, свинцю, хрому та ін. Не­безпечні для малюків предмети, які легко ламаються і мають го­стрі краї або надмірно важкі.

Поясніть дитині, що олівці і стержні кулькових ручок не мож­на гризти.

Порада: купуючи іграшки, вимагайте сертифікат якості, який обов'язково повинен бути у продавця.

Цей документ гарантує гігієнічність і безпеку Не женіться за дешевизною: краще менше іграшок, але якісних.

Перебуваючи поза домом, вивчайте місцевість, куди прийдете з малюком погуляти. Відпочиваючи біля відкритого водоймища, не залишайте дітей поза увагою.

Послідовно та поступово знайомте дітей з правилами дорожнього руху, привчайте переходити вулицю тільки на зелене світло.

  Розкажіть дитині про користь свіжого повітря, шкідливість пилу, формуйте потребу жити у чистому помешканні.

  Покажіть малюку отруйні рослини, гриби, кущі та поясніть, чому не можна тягти до рота (куштувати) невідомі ягоди, листочки, травинки. Корисно дитині дізнатися також про шкідливих та небезпечних для здоров'я комах: кімнатну муху, лісового кліща, блоху, вошу тощо.

У разі, якщо нещасний випадок з дитиною все ж трапився, батьки мають не втрачати холоднокровності, не впадати в паніку і по можливості, швидко намітити план своїх дій.

Найчастіше у дітей-дошкільнят бувають порізи і подряпини. Якщо при цьому немає кровотечі, рана не забруднена, найкращий засіб - промивання чистою (краще кип'яченою)  водою, а потім перекисом водню. При глибоких порізах та забрудненнях рани слід звернутися до лікаря. Під час кровотечі потрібно її зупинити шляхом підняття пошкодженої кінцівки та накладання пов'язки із стерильного бинта. При носовій кровотечі дитину слід посадити так, щоб голова була трохи нахилена назад, розстібнути комірець та накласти холодний компрес на перенісся або на потилицю. Пам'ятайте, що першу допомогу малюкові потрібно надавати при кожній подряпині чи порізі.

З побутових травм у малят найбільш трагічними бувають опі­ки, викликані гарячими рідинами або вогнем газового пальника. Тому каструлі з гарячими стравами не можна ставити на край плити, а дитину слід навчити не підходити до плити і не грати­ся з сірниками, які, до речі, мають знаходитися в недоступному для малят місці. Під час невеликого термічного опіку потрібно накласти стерильну пов'язку на обпечену ділянку шкіри. 

При всіх інших видах нещасних випадків терміново доставити  до лікувального закладу або викликати швидку допомогу.

Бережіть своїх дітей!

Консультація для батьків

«ЯК ПРИЩЕПИТИ ЛЮБОВ ДО КНИГИ»

Дитяча хвороба XXI століття - відсутність інтересу до книги. У вік інтернету діти перестають читати і скоро перестануть зовсім. Чи можна прищепити дитині любов до читання? Можна, впевнені дитячі психологи. Але результат буде успішним тільки в тому випадку, якщо батьки не тиснуть, а ... самі подають приклад.

Привчити дитину до читання і змусити її читати - два різні завдання. Ми рекомендуємо відмовитися від другого і зосередитися на першому. Можна, звичайно, змушувати читати і з-під палиці - підкупом, вмовляннями, дозволом дивитися телевізор за кожні прочитані 10 сторінок ... Але як тільки ваше чадо трохи підросте, книги будуть відкинуті й забуті як спосіб гноблення, а ваші син або дочка міцно засядуть в комп'ютерному кріслі.

Читати дітям можна і потрібно з дитинства. Маленькі діти люблять книги, для них це - розвага, цікаві історії, красиві картинки і просто заспокійливий звук маминого голосу. Книги для найменших обов'язково повинні містити барвисті ілюстрації та короткі зрозумілі історії. Зараз книги для найменших читачів - нерідко виконують ще й функцію іграшок. У них можуть бути зав'язки, аплікації і отвори, в які можна просунути пальчики. У цьому немає нічого поганого, такі книги-іграшки привчають дитину до того, що будь-яка книга - цікавий світ, наповнений пригодами.

Кожному віку - свої книги. Звичайно, мамам і татам хотілося б скоріше перейти до цікавих і змістовних книг про Буратіно, Муммі-тролів або Пеппі довгу панчоху. Ці історії вони пам'ятають і люблять з власного дитинства. Але маленька дитина ще не здатна осмислити такі складні сюжети. Кожен малюк повинен пройти через короткі віршики, потішки і адаптовані варіанти народних казок.

Близькі герої. Сюжети і герої книг повинні бути цікаві дитині. У ранньому віці улюбленими героями зазвичай бувають тварини або ожилі іграшки. Пізніше стають цікаві книги про однолітків. Добре, якщо герой книги побуває в знайомих дитині ситуаціях: у дитячому садку, у лікаря, в зоопарку, в пісочниці.

Як привчити дитину читати самостійно, коли вона теоретично вже вміє це робити, але не хоче? На цю тему можна писати цілі наукові праці. До яких тільки хитрощів вдаються батьки: "Сторінку я - сторіночку ти", "Прочитаєш розповідь сам - отримаєш цукерку" ... Один з найпідступніших і дієвих прийомів - зупинитися на найцікавішому місці і піти під приводом термінових справ: потрібно зателефонувати на роботу, розвісити білизну, вимкнути киплячий суп. Але це спрацює тільки в тому випадку, якщо книга по-справжньому цікава вашому малюкові. Тому вибирайте ті історії, які здаються йому захоплюючими, а не ті, які ви вважаєте корисними і обов'язковими до прочитання.

Власний приклад. Напевно, один з найбільш важливих факторів. Про те, що по-справжньому цікаво, а не "корисно" або "потрібно", дитина дізнається на прикладі дорослих. Якщо після роботи ви сідаєте за вечерю з газетою або вмикаєте телевізор, дитина швидко розуміє, що по-справжньому цікаві телевізор і журнали, а книги - це нудьга і зобов’язанність. Люди, які по-справжньому люблять читати, згадують, що часто бачили своїх батьків з книгою - в кріслі ввечері, на дачі і навіть за їжею, хоч це і не дуже корисно.

Обговорюйте прочитані книги з дитиною. Нехай вона бачить ваш інтерес до прочитаної історії. Навички переказу, викладу своїми словами розвивають мислення, та й у школі дуже знадобляться. Спільне читання вголос вечорами - гарна традиція, яку варто зберегти і після того, як дитина навчилася самостійно читати.