ОБЖД

Тема: «Небезпека від шуму»

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору; плавний рух очних яблук;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; фразове мовлення; мовний апарат; спостережливість;

навчальна: ознайомити дітей із поняттям «шум», продемонструвати небезпеку від нього;

виховна: виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я.

Обладнання: настільний театр, сюжетні картинки.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «Офтальмотренажер».

б) артикуляційна гімнастика: «Грибочок», «Дятел», «Змійка».

ІІ. Основна частина.

1. Розповідь вихователя про шум та його наслідки.

- Діти, ви чули коли-небудь такі вислови: «шум міста», «шум серця», «шум природи»?

- Де і коли ви чули ці шуми?  Які з них є небезпечними для здоров’я людини?

- Шум - це сукупність різноманітних звуків від руху ма­шин, апаратів, голосів тощо. Надмірний шум - це небезпека для людини, що може призвести до ослаблення слуху або част­кової чи повної його втрати. Шум розсіює увагу, вносить розлади у нервову систему людини, порушує сон, ритм життя. З надмірним шумом ведеться боротьба, особливо на виробни­цтві. Існують спеціальні пристрої, прилади і засоби, що погли­нають шуми. Найпростіші з них - це навушники. У людних місцях непристойно дуже голосно говорити. Не розважайтесь, не галасуйте у сусідів під вікнами. Існує шумовий режим для розважальних закладів. Після 22.00 шуміти не можна, за порушення доведеться платити штраф.

- Люди, які вже частково втратили слух, користуються слухови­ми апаратами. Звісно, це не зовсім зручно. А ще вчені доводять, якщо людина здорова, то вона може почути пошепки сказане слово на відстані 6 метрів. Отже, дотримуйтесь правил культури спілкування. Говорити слід спокійно, чітко - і вас почують та зрозуміють.

2. Вивчення скоромовки.

Кричав Архип. Архип  охрип.

Не треба Архипу кричати до хрипу.

- Що порадимо Архипу?

3. Читання казки Г. Провозюк «Мишкові іменини» з елементами настільного театру.

-  І знову мандруємо в гості до казки. Головне в казках - од­вічна боротьба добра і зла. Починається така боротьба з самого себе, з подолання в собі таких простих звичайних загальнолюд­ських недоліків та вад, як: лінощі, байдужість, страх, зазнайство, хитрість, лукавство, брехливість, невихованість.

Сорока             Я - Сорока-білобока. Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Де ви чули таке: таточко-ведмідь сину догодив -

Він йому в дарунок магнітофон купив.     Де ви бачили таке?

Мишко-ведмідь  Дуже музику люблю я голосну.      '

Магнітофон на повну гучність я ввімкну.

Дуже весело мені я я слухаю пісні! 

Тра-ля-ля! Тру-лю-лю! Танцювати я люблю.

Тру-лю-лю! Тра-ля-ля! Веселий і щасливий я!

Соловейко                     Ай-ай-ай, ох-ох-ох, що за шум? Що за гам?

Як у лісі жити нам? Ні спочити, ні поспати, ні чарівно поспівати.

Хто так голосно співає? Хто так музику вмикає?

Зайчик                 Ой-ой-ой - болять вже вуха, ох-ох-ох - не в силах слухать!

Ми - зайчики-стрибайчики, в нас довгі-довгі вуха.

Та шум оцей і гамір цей не можем більше слухать.

Лисичка        Я -Лисичка, я матуся, за своїх малят боюся,

Від такого гуку-стуку, щоб не втратили слуху.

Вовк      Я - Вовчик -сіроманець, теж люблю пісню і танець.

Та я вже захворів, та я вже очманів.

Болить вже голова. У-у-у! А-а-а!

Білченята      Ми - маленькі білченята, захворіла ненька-мати.

Голова її болить і не їсть вона, й не спить.

Хто так голосно ричить?

Сорока   Скре- ке, скре-ке-ке! Розкажу я вам таке:

Це малий Мишко-ведмідь Так співає і ричить.

Лисичка: Що ж, до нього всі підемо і  порядок наведемо.

Всі звірята: Що за шум? Що за гам? Вже не сила слухать нам!

Мишко-ведмідь: Тра-ля-ля. Тру-лю-лю! І співати я люблю!

Звірята:                         Глянь, Ведмедику, послухай,

Вже у всіх болять нас вуха.

Від тих криків, танців, співів
Усі звірі похворіли. Ми прийшли тобі сказати...

Зайчики: Що негоже так кричати...

Вовк: Зроби музику тихіше...

Білченята: Буде в лісі спокійніше...

Сорока: Защебече соловейко... Ну і ми всі заспіваєм,

А тебе, Мишку-ведмедю, з Днем народження вітаєм!

4. Обговорення казки.

- Діти, назвіть головних героїв казки. Чому лісові мешканці спершу скаржились, а потім звернулись із порадами та прохан­нями до Мишка?

- Що ви порадили б Мишкові?

- Яку рису характеру викриває автор?

- Чи послухає Мишко лісових мешканців?

ІІІ. Заключна частина.

1. Підведення підсумків заняття.

- Шум може стати небезпечним ворогом для людини й особливо для дитячого організму.

Тема: Правила безпеки взимку.

Мета:

корекційна: корегувати периферичний зір, перцептивну активність, зорові та слухові функції, зороокову координацію, фіксацію зору; плавний рух очних яблук;

розвивальна: розвивати зорову та слухову пам’ять; цілісне сприймання; зв’язне мовлення; фразове мовлення; мовний апарат; спостережливість;

навчальна: систематизувати знання дітей про зимові явища:  хуртовину, метелицю, завірюху і ожеледицю, про дитячі розваги взимку, про правила поведінки на вулиці взимку; збагачувати словник дітей словами, які позначають різні зимові явища; вчити дітей елементарним правилам надання першої допомоги собі та своїм товаришам при травмах;

виховна: виховувати у дітей бажання допомагати тим, хто потрапив у біду, співпереживання.

Обладнання: ілюстрації; які демонструють явища взимку, розваги дітей і наслідки безпечної поведінки.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово-психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «Повітряні кульки».

б) артикуляційна гімнастика: «Посмішка», «Слоник», «Моторчик».

ІІ. Основна частина.

1. Ігрова мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Вихователь: Діти, послухайте і скажіть про що ця загадка?

Стало біло навкруги я розтрушую сніги,

Наганяю холоди, води сковую в льоди,

Здогадались, я  - ... (Зима)

- А чому ви так гадаєте, що це зима? Назвіть прикмети зими.

Вихователь: Діти, а ви любите зиму? А що саме?

(Забігає Сніговик).

Вихователь: А хто це прийшов до нас у гості?

Сніговик: Ой, діти, куди це я попав? Доброго ранку! Спасибі, діти, за те, що любите зиму. Любите гратися у сніжки, ліпити мене з такого білого сяючого, снігу. Я такий гарний, веселий виходжу. Взимку можна весело розважатись: кататися, де забажаєш, стрибати, штовхатися, сміятися, бавитись.

Вихователь: Зачекай, Сніговик, заспокойся.

-   Діти; вірно каже Сніговик, як ви думаєте, чи можна так поводитись узимку? Ось, послухай, Сніговик, як треба вести себе на вулиці? Давайте розкажемо.

2. Гра «Як потрібно поводити себе взимку»

(Відповіді дітей: ходити обережно, не поспішаючи, обходити дуже слизькі місця, посипані піском, не торкатися взимку язиком чи вологими руками металу, бо отримаєш опік. На санчатах кататися тільки у дворі, або у парку).

Вихователь: Ось бачиш, Сніговик, наші діти знають, як треба поводитися на вулиці взимку. Послухай, що тобі ще діти розкажуть.

-     Діти, а чи можна кататися на проїзній частині дороги або обабіч неї?

Що може трапитись з дітьми? (Показ ілюстрацій).

Сніговик: Та нічого з ними не трапиться! Ух, як тільки весело кататися!

Вихователь: Ні! Санчата швидко їдуть і виїдуть на проїзну частину.
Водій автобусу чи машини не встигне загальмувати, бо колеса сунуться дуже легко по слизькій дорозі. Може трапитися лихо. Запам'ятав, де можна кататися?

Вихователь: Діти, а де можна кататися на лижах? (Краще кататися на лижах по свіжому снігу у лісі або парку чи на спортивному майданчику).

Вихователь: Треба дотримуватися правил безпеки, щоб не трапилося ніякої біди. (Діти повторюють правила).

- Взимку виникають різні явища природи, які можуть зашкодити життю та здоров'ю дітей та дорослих.

Вихователь: Які ви знаєте зимові явища? Діти, давайте нагадаємо, що ж таке ожеледиця?

Сніговик: - Ха-ха-ха!

Вихователь: Діти, а чи можна сміятися з чужої біди? Що треба робити, коли людина  впала? (Допомогти встати, надати першу медичну допомогу).

Вихователь: А що може трапитися з людьми, коли на вулиці великий мороз?
Вихователь: Давайте згадаємо, що таке хуртовина, завірюха, метелиця. Чому я назвала ці явища разом? (Тому що вітер віє, снігом мете, завиває, дме).

Вихователь: Діти, ви дуже добре впоралися з різними завданнями. Діти, а давайте уявимо, що ми з вами йдемо до зимового лісу на лижах.(Діти імітують ходьбу на лижах. Раптом падає Сніговик).

Сніговик: Ой-ой-ой! У мене травма!

Вихователь: Що трапилося?

Сніговик: Рука болить. Мабуть вивих.

Вихователь: Треба щось робити. Як допомогти?

(Треба накласти шину: спочатку палку, потім обв'язати шарфом або хустиною, підв'язати хусткою, притиснути до тіла, треба викликати швидку допомогу).

Ігровий тренінг: виклик медичної допомоги.

З'являється Лікар.

Лікар: Що трапилось? Ах ти неуважний, Сніговичок...

Лікар: Ви все правильно зробили. Молодці!

Вихователь: Добрий Лікарю, залишайтеся з нами. Ми будемо далі подорожувати, а то ще може трапитися яке-небудь лихо.

Лікар: Ой, чомусь, у Влада щічки дуже холодні, бліді і пальчики затерпли, замерзли. Мабуть відморожуються ці місця. Як йому допомогти?

(Треба потерти ці місця вовняним шарфом чи рукавичкою, але не снігом, бо можна снігом пошкодити шкіру. Закутати чим набудь теплим і бігти додому. Вдома краще опустити пошкоджене місце у теплу воду кімнатної температури на 20 хвилин. Постраждалого треба напувати теплим чаєм).

Вихователь: Дякуємо тобі за допомогу!

Сніговик: Я багато чому навчивсь у вас. Тепер я буду обережним і уважним.

ІІІ. Заключна частина.

1. Підведення підсумків заняття. Прибирання робочого місця.