НАРОДОЗНАВСТВО

Тема: Козацькому роду нема переводу.

Мета:

корекційна: корегувати зорові та слухові функції; фіксацію погляду; залишковий зір;

розвивальна: розвивати  мовлення дітей, образне мислення, пам’ять та увагу; почуття ритму;

навчальна: ознайомити дітей зі славетною епохою українського козацтва; роз’яснити, що означає слово «козак», як зародилося українське козацтво; збагачувати словник дітей відповідно до теми; учити правильно вживати слова в однині й множині; вчити утворювати наказові форми дієслів із часткою «но»;

виховна: виховувати гордість за героїчне минуле нашого народу.

Обладнання: ілюстрації відповідно до теми, слайд-презентація.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово – психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «Лазер».

б) артикуляційна гімнастика «Коник», «Жабка», «Млинчик».

ІІ. Основна частина.

1. Творча гра «Тепле серденько»

(Діти утворюють велике коло «теплого серця». Кожен по черзі бере за руку свого сусіда так, щоб від цього дотику «спалахнула іскра чуйності», і при цьому говорить йому будь-яке ласкаве слово.

2.  Читання вірша Т. Шевченко «Іван Підкова» та бесіда за його змістом.

                   Було колись в Україні ревіли гармати,

                   Було колись – запорожці вміли панувати.

                   Панували, добували і славу , і волю.

Вихователь: Давним-давно жили в Україні славні запорозькі козаки. Запорозькі, тому що мешкали на острові Хортиця, який знаходиться у Запоріжжі на березі славетного Дніпра. Керував тим військом козацьким гетьман, отаман. У кожного козака була зброя, гостра шабля.

(Вихователь демонструє ілюстрацію із зображенням козака).

Вихователь: Кого ви бачите на малюнку?

- У що одягнений козак?

- Чи є в нього зброя?

Які особливості зовнішності козака?

- Козаків було легко впізнати за зачісками, вони носили на голові такий чуб, який називається оселедець.

- Козаки завжди ставали на захист рідної землі. Воювали козаки дуже добре гуртом, тому були непереможні. В народі любили таке прислів’я: «Козацькому роду нема переводу».

3. Складання розповіді про те, як жили козаки у давнину.

4. Гра «Словотворення»

Вихователь: У війську козаки виконували команди та завдання, які давав отаман. Зараз ми з вами трішечки будемо отаманами і спробуємо давати команди. Почну я: вставай-но. Я назвала слово-дію, додавши наприкінці маленьку частинку «но». Тепер спробуйте ви.

Слова для гри: візьми, зроби, скачи, рубай, сідай, тікай, дивуй, неси, присідай, катай, кидай.

5. Фізкультхвилинка. Рухлива гра «Вершники»

Вихователь: Козаки були сильні, витривалі і добре вправлялися з кіньми. У своїх подорожах вони зупинялися біля хат, щоб напоїти коней, і дівчата-господарки виносили їм води.

(Дівчата стоять на одному кінці килимка. Хлопці діляться на пари: один вершник, один кінь. За сигналом «вершник» сідає на коня (ноги торкаються підлоги) і шикуються на протилежному кінці килима. Потім хлопці-козаки рушають до дівчат, де дівчата підставляють руки до коней, щоб їх напоїти. Хлопці повертаються на свою сторону і міняються місцями).

6. Дидактична гра «Яка Україна? Які козаки?»

- Україна яка?

- Наше місто яке?

- Козаки які?

- Українці які?

- Рушник який?

- Дівчинка в українському вбрання яка?

- Козацьке військо яке?

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок заняття.

2. Організаційне завершення заняття.

Прибирання робочого місця.

Тема: Традиції святкування Пасхи.

Мета:

корекційна: корегувати зорові та слухові функції; фіксацію погляду; залишковий зір;

розвивальна: розвивати  мовлення дітей, образне мислення, пам’ять та увагу; почуття ритму; уміння зв’язно, логічно, граматично правильно висловлювати свої думки;

навчальна: поглибити уявлення та знання дітей про давнє, величне християнське свято Великдень і народні традиції його святкування, створення писанок та їх різновидів;

виховна: виховувати любов до свого народу, повагу до його традицій, минулого і сучасного, бажання пізнавати свята, звичаї.

Обладнання: м’яч, ілюстрації на тему «Великдень», зразки писанок, крашанок, дряпанок, крапанок, мальованок, схеми розпису.

Хід заняття:

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Нервово – психологічна підготовка до заняття.

а) вправи з метою корекції зору: «Лазер».

б) артикуляційна гімнастика «М'яч у воротах», «Гірка», «Гойдалка».

ІІ. Основна частина.

1. Ігрова мотивація.

- Добрий день. Я вас всіх вітаю, добра, щастя і здоров’я бажаю!

2. Дидактична гра «Злови і скажи»

(Діти сидять у колі. Вихователь кидає м’яч кожному гравцеві, а той характеризує весну)

- У різні пори року приваблива земля, але весною вона найкраща. Як у народі говорять про весну?

·        Вода з гір потекла – весну принесла.

·        Весна цвітом рясна.

·        Весною дощ зайвим не буває.

·        Весна – наша мати, як не посієш – не будеш збирати.

- Чому так говорять люди?

3. Розповідь вихователя про традиції святкування Великодня.

- Саме на час оновлення природи, на радісну весняну пору припадає одне з найвеличніших і найдавніших християнських свят – Великдень. У нас, в Україні, це свято завжди відзначали дуже урочисто. Готуються до нього заздалегідь. Протягом всього тижня люди готувалися до Великодня. Як люди готувалися до свята?

                   Вже Великдень недалечко,

                   Люди звичай бережуть:

                   Розмальовують яєчка,

                   Пишні пасочки печуть.

- Здогадайтесь, що я вам принесла?

                   Я писанка-красуня,

                   Вся в рисках і квітках.

                   Красу митців несу я,

                   Їх славлячи в віках.

                   Щоби моїм убранством

                   Втішалися малі,

                   Мене кладуть на свято

                   На пишному столі.

                   Без мене наше свято

                   Не буде тим, чим є,

                   Бо писанка багато

                   Всім радості дає.

- Давайте пригадаємо вірш К. Перелісної, який ми нещодавно вивчили з вами.

- Отже, Великдень не обходиться без писанки. Ще в давнину люди шанували писанку. Для наших пращурів вона була символом зародження життя, символом сонця, тепла і вічності. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя.

- Чи тільки писанки готували з яєць на свято? Так, крім писано готували ще крашанки, дряпанки, мальованки.

Крашанка – яйце одного кольору, яке фарбують найчастіше в окропі з лушпиння цибулі. Вона – найдавніший гість на Великодньому столі.

Дряпанка – яйце, пофарбоване в один колір, на якому потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Крапанку роблять, накрапуючи на яйце воском візерунок і опускаючи його в барвник. Мальованки розписують пензликом, фломастером.

- Давайте пригадаємо, які бувають орнаменти. (Рослинний, геометричний, тваринний, побутовий)

4. Фізкультхвилинка.

5. Розгляд орнаментів яєць.

- Беручи в руки барвисте яйце, ми милуємося його орнаментом. Ці візерунки, що зустрічаються на писанках, тісно пов’язані з нашим життям. Кожен знак, кожна лінія мають своє значення. Уважно розгляньмо найтиповіші символи в мотивах українських орнаментів.

·        Сонце символізує життя і радість.

·        Коло – знак сонця, носій світла і життя.

·        Зоря є знаком неба.

·        Хрест – це символ Всесвіту. Він є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року.

·        Знак, схожий на граблі – є символом дощу, плодючості, очищення.

·        Трикутник – символ вогню та безсмертя.

·        Хвилі – криві лінії, символізують вічність.

6. Дидактична гра «Розфарбуй писанку»

7. Рухлива гра «Перенеси писанку»

ІІІ. Заключна частина.

1. Підсумок заняття.

2. Організаційне завершення заняття. Прибирання робочого місця.