Вікові
етапи розвитку дрібної моторики дітей
Згідно з віковою
характеристикою мовленнєвого розвитку дитини в перші тижні життя дитина
кричить, що сигналізує про голод, біль, дискомфорт тощо. У перервах між
годуванням дитина спить. Фізичний розвиток проходить нормально. Можливе
порушення: постійний нав’язливий крик із захлинанням, що супроводжується
порушенням режиму сну, може бути ознакою органічного ураження центральної
нервової системи. Такі порушення у годуванні дитини, як: не бере груди, не може
смоктати, захлинається, молоко виливається через ніс - можуть свідчити про
органічне ураження нервової системи.
У кінці першого - на початку другого
місяця життя дитини спостерігається зосередження на мовленні дорослого (дитина
затихає, уважно слухає, часто усміхається). Етап життя дитини у два-три місяці
характеризується пошуком обличчя того, хто розмовляє. У три місяці починається аґукання. У п’ять-шість місяців
з’являється лепет. Можливі порушення: відсутність або швидке затухання лепету,
відсутність мовлення в цілому свідчать про порушення слуху, інтелекту чи
органічне ураження головного мозку.
Приблизно в один рік дитина вимовляє до
10 слів. А в 1 рік 8 місяців - 2 роки у мовленні дитини застосовується до 40
слів. З’являються короткі перші речення, як правило, з двох слів.
У два роки дитина розуміє значення однини
та множини іменників, значення слів із значенням зменшеності-пестливості.
У три роки дитина утворює нові слова за
допомогою словотвору, з’являються багатослівні речення (з трьох і більше слів).
У чотири роки дитина засвоює всі відмінкові
та родові закінчення іменників і прикметників (крім найбільш складних нетипових
випадків), дитина може контролювати граматичні помилки в мовленні інших людей.
Дитина знає й називає основні кольори та основні збірні поняття.
У п’ять років у дитини повністю сформована
звуковимова (правильно вимовляє всі звуки, називає та повторює слова різної
складової структури). Порушення звуковимови після досягнення дитиною
п’ятирічного віку є патологічними. Тому, помітивши порушення вимови навіть кількох
звуків у дитини, слід якомога раніше звернутися до логопеда.
Раннє дитинство характеризується значними
потенційними можливостями. Мовленнєві механізми дітей раннього віку
розвиваються дуже рано, коли малята ще активно не говорять, а лише чують слова
дорослого, не розуміючи їх змісту. В короткі проміжки активного неспання на
руках у дорослого вперше виникає спілкування дитини з дорослим на емоційній
основі. Чим більше дорослі спілкуються з дитиною, тим швидше виникають
відповідні реакції, формуються нові уміння та навики. Мовлення дитини, з якою
мало розмовляли в ранньому дитинстві, вживали спрощені слова у спілкуванні з
нею, буде збіднене, предметне, а звідси
збідненим буде і мислення дитини.
Спеціальними дослідженнями вчених було
доведено залежність розвитку активного мовлення дітей раннього віку від
розвитку дрібних м’язів кисті рук. В ході історичного розвитку людства рухи
пальців рук виявилися тісно пов’язаними з мовленнєвою функцією. Відомо, що
першою формою спілкування первісних людей були жести та міміка. Згодом, жести
почали узгоджуватись з вигуками, викриками, різними проявами голосових реакцій.
Минуло не одне тисячоліття, поки з’явилося вербальне мовлення, але й воно довго
залишалось тісно пов’язане із мовою жестів.
Багато вчених, які займалися дослідженням і вивченням діяльності мозку
дитини, становленням її мовлення, психіки відзначали надзвичайний стимулюючий
вплив функції руки.
Рухи пальців рук у
людини удосконалювались з покоління в покоління, оскільки люди в процесі
еволюції виконували все тоншу та складнішу роботу. У зв’язку з цим
збільшувалась площа рухової проекції кисті рук людини та її мозку. Таким чином
розвиток функції руки та мовлення людей йшли поряд. Майже такий самий хід має
розвиток мовлення дитини. Рух пальців і кистей рук дитини мають на її розвиток
особливий вплив. Можемо пригадати, що у всіх немовлят кисті рук завжди
затиснуті у кулачки. Коли дорослий вкладає свої вказівні пальці в долоньки
дитини, то вона міцно їх стискає. Але такі маніпуляції відбуваються на рефлекторному
рівні. Якщо у немовляти спочатку розвиваються дрібні м’язи кисті рук, то
з’являється артикуляція складів, так зване белькотіння, а далі наступне
удосконалення мовленнєвих реакцій залежить від ступеня тренування пальчиків,
подальшому розвитку дрібних м’язів кисті рук. Приблизно в п’ять місяців малюк
починає протиставляти великий палець іншим під час захоплювання іграшки,
предмета. Значення хапального рефлексу важко переоцінити, воно полягає у
здатності дитини не випускати з рук тих чи інших предметів. З розвитком мозку
рефлекс перетворюється в уміння хапати і відпускати предмети. Чим частіше у
дитини задіяний хапальний рефлекс, тим ефективніше та продуктивніше
відбувається емоційний, інтелектуальний та мовленнєвий розвиток дитини.
Для визначення
рівня розвитку мовлення з дітьми перших років життя проводили такий
експеримент: дитину просять показати пальці (спочатку один, тоді два, три) і
показують їй, як це слід робити. І було виявлено, що дітям, яким легко вдаються
ізольовані рухи пальців, як правило, гарно розмовляють. У дітей, що не
розмовляють, пальці напружені, згинаються і розгинаються тільки разом. Або ж
навпаки – пальці в’ялі (ватні) і не виконують ізольованих рухів.
Що ж таке дрібна моторика і чому вона така
важлива? Вчені довели, що з анатомічної точки зору, близько третини всієї площі
рухової проекції кори головного мозку займає проекція кисті руки, розташована
дуже близько від мовної зони. Саме величина проекції кисті руки і її близькість
до моторної зоні дають підставу розглядати кисть руки як «орган мови», такий
же, як артикуляційний апарат. У зв'язку з цим, було висунуто припущення про
суттєвий вплив тонких рухів пальців на формування і розвиток мовної функції
дитини. Тому, щоб навчити малюка говорити, необхідно не тільки тренувати його
артикуляційний апарат, але й розвивати рухи пальців рук. Дрібна моторика рук
взаємодіє з такими вищими властивостями свідомості, як увага, мислення,
оптико-просторове сприйняття (координація), уява, спостережливість, зорова і
рухова пам'ять, мова. Розвиток навичок дрібної моторики важливий ще й тому, що
все подальше життя дитини вимагатиме використання точних, координованих рухів
кистей і пальців, які необхідні, щоб одягатися, малювати і писати, а також
виконувати безліч різноманітних побутових і навчальних дій. Педагоги та
психологи рекомендують починати активне тренування пальців дитини вже з
восьмимісячного віку.
Дрібна моторика –
це навички роботи руками й пальцями, такі як письмо, робота ножицями,
відкривання коробок, зав'язування шнурків тощо. Дані навички розвиваються
відповідно до фізичних параметрів дитини в тому чи іншому віці (таких як
координація м'язів тулуба й сила м'язів плечового пояса). Важливо розуміти, що
кожна стадія розвитку дрібної моторики є свідченням того, що всі попередні
стадії дитина пройшла успішно.
Немає коментарів:
Дописати коментар